Гаазький суд: рішення, якого не чекали?
Гаазький суд: рішення, якого не чекали?

Гаазький суд: рішення, якого не чекали?

00:03, 04.02.2009
6 хв.

За словами представника Бухаресту в суді Богдана Ауреску, суд на 79% задовольнив вимоги Румунії. Київ своєї детальної позиції на час написання матеріалу не сформував, висловивши лише задоволення тим, що суперечка з Румунією завершилася.

Міжнародний суд ООН в Гаазі зрештою поставив крапку у довготривалій суперечці між Україною та Румунією щодо делімітації континентального шельфу і виключної економічної зони в Чорному морі. Обидві сторони демонстрували задоволення рішенням суду. Водночас, здається, що румунська сторона мала для цього більше підстав, ніж українська.

Суперечка щодо морських кордонів між двома країнами тягнеться з 1997 року. Саме тоді Україна та Румунія визнали приналежність острова Зміїний, однак поділити шельф не могли і досі. Після тривалих переговорів Бухарест, як це було і передбачено попередніми домовленостями з Києвом, 16 вересня 2004 року подав позов до Міжнародного суду ООН. На розгляд позицій сторін та винесення вироку суду довелося витратити майже 4,5 роки.

Останні публічні слухання, на яких сторони представили свої позиції, відбулися 2 та 19 вересня 2008 року. Румунія серед основних аргументів на свою користь обрала позиції щодо неможливості вважати Зміїний островом, якій має право на виключну економічну зону більшу ніж 12 морських миль, а також апелювала до історичної справедливості, вважаючи, що в 1947 році, одразу після другої світової війни, Зміїний перейшов до юрисдикції СРСР незаконно. Україна, у свою чергу, зосередила свої зусилля на тому, щоб довести, що Зміїний є прибережним островом, а також на тому, що довжина українського узбережжя значно перевищує довжину румунського. Щодо конкретних цифр, то тут є певні розбіжності. Так, одразу після публічних слухань у вересні минулого року, представник України в суді Володимир Василенко заявив в інтерв’ю УНІАН, що довжина українського узбережжя більше в 3-4 рази за довжину румунського. Однак, в суді пролунала цифра в 2,8 рази.

Відео дня

Втім, все це не має великого значення на сьогодні, коли рішення вже відомо. Президент Міжнародного суду Розалін Хіггінс, для якої нинішнє засідання стало сотим та останнім в її кар’єрі на цій посаді, оголошуючи рішення заявила, що острів Зміїний, хоч і має право на 12-ти мильну зону, водночас, не може вважатися прибережним островом, оскільки знаходиться далеко від узбережжя. А відтак, не може й вплинути на перенесення серединної лінії. “Врахування острова Змійний означало б юридичний перегляд географії”, - заявила суддя. Схожу позицію суд зайняв і по другому аргументу Києва. «Диспаритет у довжині прибережної лінії немає прямого математичного застосування», - зазначається в оголошеному рішенні суду. У підсумку, за словами Василенка, Україна отримала виключну економічну зону, яка в 2,1 рази перевищує румунську.

Аргументи румунської сторони також зазнали певного перегляду. По-перше, суд відмовився від оцінок історичної справедливості, визнавши водночас, що відповідно до домовленостей від 1949 року між Румунією та СРСР про те, що виключна економічна зона навколо Зміїного може становити 12 морських миль (а не 20, як зазвичай). По-друге, визначив свою позицію щодо того, як рахувати серединну лінію в районі Каркінітської затоки. На картах, представлених нижче (карти 1, 2 – УНІАН), чітко видно, що суд вирішив рахувати крайню точку по лінії, що поєднує мис Прибійний на півночі затоки з мисом Тарханкут на півдні, а не обирати крайню східну точку затоки, як це пропонували румуни.

Загалом, рішення суду, як і практично завжди в такого роду справах, виявилося компромісним. Щоправда, у румунської сторони, здається є більш підстав для святкувань, оскільки за словами представника Бухаресту в суді Богдана Ауреску, суд на 79% задовольнив вимоги Румунії. Інший представник Румунії, заступник голови Національного агентства з мінеральних ресурсів Герман Міхай заявив в інтерв’ю УНІАН, що рішення суду піде на користь обом країнам. “Це – чесне рішення”, - сказав він, не виключивши можливість співпраці з Україною в області геологорозвідки та видобутку нафти та газу, за які, власне, і тривала суперечка. (За деякими оцінками, запаси газу на Чорноморському шельфі оцінюються в 100 млрд. кубометрів, нафти – в 15 млн. тон. – УНІАН).

Українська сторона своєї детальної позиції на час написання матеріалу так і не сформувала, висловивши лише задоволення тим, що суперечка з Румунією завершилася. «Дуже важливо, що в українсько-румунських стосунках знято останню проблемну ситуацію», - заявив заступник міністра закордонних справ України Олександр Купчишин після невеличкої нарад української сторони, що відбулася одразу по завершенню майже 2,5 годинного процесу оприлюднення рішення. Трохи згодом представник України в суді пан Василенко назве і інші “плюси”, які після нього повторить і речник МЗС Василь Кирилич в Києві, і заступник глави Секретаріату Президента Андрій Гончарук. Серед цих плюсів – неврахування аргументів румунської сторони, а також можливість існування навколо Зміїного континентального шельфу більшого, за 12 миль. І якщо з першим ще можна погодитися із застереженнями, що аргументи Києва зазнали тієї самої долі, то другий “плюс” виглядає явно надуманим: для аргументації використовується той факт, що делімітацій на лінія не пішла, як цього пропонував Бухарест, навколо Зміїного, а відвернула на Південь (карта 3 - УНІАН). Але це пояснюється лише не врахуванням судом при винесенні рішення крайньої східної точки Каркінітської затоки, і аж ніяк не бажанням підвищити статус Зміїного.

Мабуть, було б недоречним називати рішення суду перемогою однієї зі сторін. Водночас, відсутність обґрунтованих коментарів з Києва дає підстави вважати, що такого результату в Україні не очікували.

Сергій Воропаєв, Гаага – Брюссель.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся