Європарламент: Україна має бути в Європі, але як?

В цілому, нинішні дебати в Європарламенті продемонстрували фактичну єдність представників всіх груп щодо ситуації в Україні. Депутати однозначно заявили про необхідність змін, однак запропоновані рецепти місцями сильно відрізнялися... Та й не всі вірять, що зміни можливі...

Європейський парламент у вівторок провів дебати на тему “Ситуація в Україні, справа Юлії Тимошенко”. Під час безпрецедентно тривалого обговорення, яке продовжувалося трохи більше ніж півтори години, європейські депутати говорили про майбутнє відносин з офіційним Києвом та проблеми, які існують на сьогодні між ЄС та Україною.

Перед початком обговорення перед депутатами виступив комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюле. У своїй промові він із самого початку комісар зазначив, що проблеми у сфері юстиції в Україні мають системний характер. “Політично-вмотивоване правосуддя – системна проблема в Україні, і вона потребує системного вирішення у вигляді всебічної судової реформи”, - сказав комісар. Він пригадав, що протягом останнього року ЄС вже неодноразово висловлював своє обурення такими процесами в Україні і не лише у випадку Тимошенко, однак і в інших справах, в тому числі, у справі колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Втім, не все так погано, зазначив єврокомісар. За його словами, першим позитивним кроком стало схвалення Верховною Радою України нового Кримінального процесуального кодексу, що, на думку Фюле, може суттєво змінити сам хід касаційного розгляду справи Тимошенко у наступні місяці.

Насамкінець, комісар залишив і кілька більш важливих повідомлень. Так, він передусім нагадав, що Україна – лише зовсім не так давно була тоталітарною у складі колишнього СРСР, а відтак, і підхід до її трансформації має бути дещо іншим, ніж той, що використовувався при приєднанні до Євросоюзу інших країн колишнього “соціалістичного табору”, таких як Польща, Чехія, Угорщина, країни Балтії... “Ми повинні бути гнучкими, інноваційними, креативними. Ми не повинні дивитися на ситуацію, як на чорну-білу. Однак є одна річ, де ми не можемо піти на компроміси – це наші цінності і принципи. І якщо ми підемо на компроміси, то раніше чи пізніше ми будемо мати проблеми в нашому сусідстві, якщо не в самому ЄС”, - зазначив Фюле.

Ще одна новина, яка суттєво вплине на майбутнє відносин України та ЄС – рішення країн-членів Євросоюзу направити на парламентські вибори, які відбудуться у жовтні цього року, якомога більше спостерігачів. За словами комісара, вже зараз представництво ЄС в Україні та посольства країн-членів Євросоюзу розпочали роботу для координації зусиль з тим, щоб провести належні тренінги для майбутніх спостерігачів, а також підтримати низку проектів в самій Україні. Серед таких проектів – здійснення моніторингу ЗМІ, та доступу до них кандидатів у депутати, фінансування екзіт-полу в день голосування, який може відіграти роль своєрідного барометру при порівнянні з офіційними результатами вибрів, а також вивчення передвиборчої кампанії політичних партій.

Окрему увагу приділив комісар і питанню політичного бойкоту української частини чемпіонату Європи з футболу. “Як Комісія, ми ніколи не використовували слово “бойкот”, - наголосив він, зазначивши, що Президент Єврокомісії Жозе Мануел Бар розу лише заявив, що в нинішніх умовах він не може відвідати Україну під час матчів Євро-2012, і цю думку підтримали решта членів Комісії. Що це, як не політичний бойкот – сказати важко, однак, європейським чиновникам, очевидно, видніше, що і як має носити таку назву. Щоправда комісар уточнив, що, як приватні особи, члени комісії можуть відвідувати матчі Євро-2012, але не як офіційні гості.

Втім, питання можливого бойкоту хоч і піднімалося під час дебатів багатьма депутатами, однак не було найголовнішим. Більшість виступаючих у своїх промовах казали про те, що Україна – європейська держава, і має такою бути не лише географічно. З цим твердженням погоджувалися як представники “правих” “народників” так і “лівих” “соціалістів”. Разом з тим, найголовніше – не допустити сповзання офіційного Києва на шлях, який вже проторував інший європейський сусід – Мінськ. “Україна на роздоріжжі: чи країна піде шляхом Білорусі, що означає, що буде не остання диктатура в Європі, а їх вже буде дві, або Україна буде розвиватися як сучасна демократія. Це також можливо, оскільки Україна сьогодні – не Білорусь”, -  сказав у своєму виступі ліберал Йоханнес Корнеліс Ван Баалєн з Нідерландів. “В питанні верховенства права вже є певний прогрес, однак він має матеріалізуватися. І справа Тимошенко є тестовою”, - додав він.

Про небезпеку білоруського шляху для України говорив і представник групи народних партій Кшиштоф Лісек (Польща). “Ми маємо запитати: Президент Янукович, чи будете ви Лехом Валенсою чи Олександром Лукашенком?”, - сказав він, натякаючи на вибір, який зараз стоїть перед Києвом. При цьому, депутат нагадав, що більшість українського населення на сьогодні підтримає саме європейський шлях, про що свідчать численні опитування громадської думки. І ця підтримка – постійно зростає. Саме тому, на думку депутата, підхід до України має бути дуже виваженим. “Ми не повинні карати українців за радянський менталітет тих, хто керує ними”, - сказав К.Лісек.

Окремо згадали під час нинішніх дебатів і олігархів, які правлять Україною. Про них говорили, передусім представники групи народних партій та “зелених”. Так, депутат від “зелених” Вернер Шульц, говорячи про корупцію, закликав пригадати як відбувалися державні закупівлі для будівництва об’єктів до Євро-2012. А відомий своїм критичним ставленням до чинної української влади “народник” з Німеччини Міха ель Галер пішов іще далі. Від підкреслив, що і сам український Президент Віктор Янукович, і його родина, і друзі отримують все більше та більше влади з однією метою – наповнювати свої кишені. У вигляді прикладку депутат згадав про призначення на посади міністра внутрішніх справ, голови Державної податкової служби та Національного банку України людей, яких пов’язують з Януковичем та його родиною. У вигляді заходів протидії подальшій олігархізації України депутат пропонує розпочати замороження активів. “Кіпр – це добре місце, щоб почати виявляти ці активи”, - сказав Галер. А його колега по фракції, болгарин Андрій Ковачев підвів під цю пропозицію обґрунтування: “Олігархи не хочуть реформувати Україну за європейською моделлю, а хочуть зберегти її для свого збагачення”.

В цілому, нинішні дебати в Європарламенті продемонстрували фактичну єдність представників всіх груп щодо ситуації в Україні. Депутати однозначно заявили про необхідність змін, однак запропоновані рецепти місцями сильно відрізнялися. Та й не всі в Європарламенті вірять в те, що такі зміни в сучасній Україні і справді можливі. Однак більшість виступаючих наголосила: ЄС і надалі готовий допомагати Україні, якщо офіційний Київ і дійсно хоче прямувати до європейських стандартів, а не лише проголошувати про наміри.

Сергій Воропаєв.

УНІАН в Google News