Генсек Ради Європи: “Багато країн Ради Європи стурбовані процесом проти Тимошенко”

В Комітеті Міністрів є дуже велика стурбованість щодо судового процесу проти Юлії Тимошенко. І ця стурбованість стосується можливої вибірковості правосуддя в Україні. Однак, сподіваємося, що судові процеси будуть чесними.

16-17 вересня Генеральний секретар Ради Європи – організації, що об’єднує 47 європейських країн і опікується питаннями захисту прав людини – Торбйорн Ягленд відвідає Україну. В рамках візиту заплановано його перебування у Києві, а також у Ялті, де він візьме участь у конференції Ялтинської європейської стратегії. Напередодні свого візиту Генсек погодився розповісти УНІАН про основні цілі своєї подорожі і про те, як сьогоднішню Україну сприймають в Європі.

УНІАН: Яка основна мета цього візиту, і що би ви хотіли сказати передусім українським партнерам?

Т.Я.: Головна мета візиту – започаткувати План дій, що ми зробимо разом з українським головуванням в Раді Європи. Цей План дій визначає, як Рада Європи може допомогти Україні в її зусиллях у реформуванні і, зокрема, в сфері юстиції і законодавства.

УНІАН: Якщо ми говоримо про План дій, чи не могли б ви дати трохи більше деталей: скільки грошей планується витрати, на якій період, на які цілі?

Т.Я.: Розумієте, План дій – це передусім не гроші, а те, як ми можемо використати наші експертизи в реформуванні судової системи, оскільки є потреба, наприклад, у реформуванні Кримінального кодексу, і План дій якраз визначає, які експертизи та експерти можуть бути використані для цього.

Це також може стосувати заявлених українським головуванням в Раді Європи цілей, зокрема, захист прав дитини та реформування місцевого самоврядування.

УНІАН: І ще одне запитання щодо Плану дій, який, як відомо, реалізується спільно Радою Європи, Європейським Союзом та Україною. Нещодавно Посол ЄС в Україні, пан Тейшейра, заявив, що ЄС з 2008 року витратив на створення в Україні виборчого кодексу 3,5 млн. євро, однак, коли всі експертизи були завершені, українська влада вирішила відмовитися від напрацьованого проекту і почала створювати новий. У цьому контексті, що необхідно зробити, щоб забезпечити ефективне використання коштів в рамках Плану дій?

Т.Я.: Я би хотів ще раз сказати, План дій – це, передусім, не питання коштів. Це питання використання наших експертів разом з українською владою. Таким чином, я переконаний, що базуючись на цьому Плані дій, який ми погодили, ми можемо отримати щось дуже позитивне і дуже конструктивне. І, однозначно, цей План дасть конкретні результати. Ви знаєте, Україна не є членом Європейського Союзу, але є членом Ради Європи. І таке членство несе із собою багато відповідальності, але також багато переваг. Саме тому я і переконаний в тому, що цей План дасть позитивні конкретні результати.

УНІАН: Ми згадали парламентські вибори. Наступні вибори мають відбутися в Україні за рік. Чи обговорюватиме ви це питання з українськими партнерами, і зокрема, питання виборчого законодавства, яку систему виборів краще використовувати?

Т.Я.: Ні, звичайно я не буду говорити про деталі, чи висловлювати мою думку. Що, як на мене, важливо, щоб нове законодавство було схвалено, щоб воно було детально обговорено разом з опозицією в парламенті з тим, щоб мати виборчий кодекс, прийнятний для всіх. Найгірша річ в демократії – мати Конституцію, чи виборче законодавство, яке не є прийнятним для всіх. Це має бути визнано всіма політичними силами в країні. Думаю, що це має бути точкою відліку для процесу реформ, який починається зараз.

УНІАН: Чи рекомендуватиме ви, як мінімум, схвалити новий виборчий кодекс якомога швидше?

Т.Я.: Так, звичайно, це буде важливо мати його якомога швидше з тим, щоб всі політичні сили знали, якими будуть правила.

УНІАН: З травня місяця Україна головує в Комітеті Міністрів Ради Європи. Здається, вже зараз можна зробити перші висновки: що вдалося зробити, а що ще має бути зроблено?

Т.Я.: Перш за все, мені здається, це дуже важлива річ для України – головувати в Комітеті Міністрів, оскільки це чудова нагода продемонструвати, що Україна – європейська країна. І до останнього часу головування було дуже конструктивним і дуже продуктивним, і той факт, що ми започатковуємо цей План дій ще раз підтверджує це. І цілі захисту прав дитини та реформування місцевого самоврядування, які поставило перед собою українське головування – є важливою частиною роботи Ради Європи.

УНІАН: Я би хотів попросити вас перейти до внутрішньої ситуації в Україні. Багато українських та європейських політиків кажуть про погіршення демократії за останній рік-півтора. Чи бачите ви ознаки такого погіршення, і якщо так, то які?

Генеральний секретар Торбйорн Ягленд на зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем, червень 2011 року.

Т.Я.: Є ще певні проблеми, які стосуються як того, що ми вже обговорили, я маю на увазі виборчий кодекс, кримінальний кодекс, Конституція, але також є триваючі скарги на те, що свобода слова перебуває під тиском. Крім цього, зараз є також велика стурбованість в Європі щодо судового процесу проти Юлії Тимошенко.

УНІАН: Чи плануєте ви підняти питання справи Тимошенко під час зустрічей в Україні?

Т.Я.: Оскільки я зустрічаюся з міністром закордонних справ України завтра (14 вересня – УНІАН), а також в Києві у п’ятницю, я продовжу це обговорення з ним. Я поінформую його про стурбованість, яку я помітив в Комітеті Міністрів, і яку висловили ряд країн-членів Ради Європи щодо судового процесу проти Юлії Тимошенко. І ця стурбованість стосується можливої вибірковості правосуддя в Україні. А також поінформую про їх очікування на чесний процес. І все це я передам, тому що це було дуже жорстко висловлено на Комітеті Міністрів.

УНІАН: Я так розумію, що ви не можете назвати конкретні країни, які висловлювали таку стурбованість?

Т.Я.: Ні, я не називатиму окремих країн, однак це дуже поширена стурбованість серед країн-членів. І ц я стурбованість стосується вибіркового правосуддя – лише проти представників опозиції. Однак, сподіваємося, що судові процеси будуть чесними.

УНІАН: Наступне запитання скоріше до вас як до політика з великим досвідом, а не як до Генерального секретаря Ради Європи. Як ви знаєте, зараз Україна та ЄС обговорюють нову угоду про асоціацію. Останнім часом думки розділилися: дехто каже, що угоду не варто підписувати, доки Україна не виконуватиме всі демократичні стандарти, інші – навпаки вбачають в угоді можливість впливати на українську владу з метою дотримання демократії. Яка точка зору вам ближча?

Т.Я.: Звичайно, це справа України та Європейського Союзу, і я не можу давати будь-яких порад щодо цього. Однак, моє бачення завжди полягало в тому, щоб мати якомога кращі зв’язки між націями. Питання реформ та демократичних стандартів в Україні – це триваючий процес, де ми можемо допомагати, в тому числі певним впливом на напрямок цих реформ. Однак, у будь-якому випадку – це стратегічне питання для ЄС та Україні. Нормально, коли в такій ситуації, кожна зі сторін має свій інтерес, який має враховуватися.

УНІАН: Ще одне запитання стосується однієї з небагатьох “білих плям” на мапі Ради Європи, я маю на увазі Білорусь. 6 місяців тому ви казали українським журналістам тут у Страсбурзі, що сподіваєтеся на підтримку України у налагодженні контактів з Мінськом. Чи вдалося Україні під час головування допомогти у таких контактах?

Т.Я.: Я не можу сказати, щоб був певний прогрес в цьому плані, оскільки Україна має такі самі проблеми, як і інші. Це не так просто, навіть сусіду, знайти, що може бути зроблено в такій ситуації.

УНІАН: Зараз, коли Білорусь перебуває в економічній кризі, білоруські очільники вже знову заявляють про готовність співпрацювати з Європою. Чи може така співпраця поновитися хоча б до того рівня, що був до подій 19 грудня 2010 року?

Т.Я.: Я не думаю, що нам варто багато думати про минуле, яким воно було. У будь-якому випадку, я не бачу можливостей негайно повернутися до того, що ми мали, наприклад, коли Білорусь мала статус гостя в Парламентській Асамблеї, тому що багато чого змінилося. І для повернення до цієї ситуації Білорусь, щонайменше, повинна запровадити мораторій на смертну кару, і не виконувати вже винесені вироки. Можливо, ми вивчимо інші можливості, яким чином наблизити Білорусь до Ради Європи.

Записав Сергій Воропаєв.

Фото Юрія Пінського.