Олександр Лавринович: “ЄС готовий швидко і ефективно працювати над скасуванням віз”
Олександр Лавринович: “ЄС готовий швидко і ефективно працювати над скасуванням віз”

Олександр Лавринович: “ЄС готовий швидко і ефективно працювати над скасуванням віз”

11:33, 11.06.2010
12 хв.

Комісар ЄС Сесілія Мальмстрьом готова докласти зусиль, щоб процес відбувався ефективно... Я впевнений, що маючи близькість позицій щодо безвізового режиму і в коаліції, і в опозиції.ми повинні мати швидкий процес в парламенті...

З міністром юстиції України Олександром Лавриновичем ми зустрілися одразу після міністерського засідання Україна-ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки. І хоча у графіку міністра вдалося “викроїти” на розмову лише 15 хвилин, втім, і за цей час вдалося обговорити основні теми, що стоять сьогодні у топ-рейтингу інформаційних повідомлень: боротьба з корупцією, схвалення нового закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики, участь України в процесі по справі екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка і, звичайно, - підготовка до скасування візового режиму Європейським Союзом.

УНІАН: Олександре Володимировичу, ви вже не вперше очолюєте Міністерство юстиції, і, очевидно, можете оцінити наскільки значного прогресу вдалося досягнути Україні та ЄС у співпраці в сфері юстиції, свободи та безпеки?

О.Л.: Я вважаю, що прогрес є очевидним, і на відміну від інших сфер співпраці тут не відбулося серйозного гальмування, процес розвивався, продовжувався і з EUROJUST (орган ЄС, відповідальний за координацію діяльності правоохоронних органів ЄС), і з FRONTEX (орган ЄС зі співпраці прикордонних сил ЄС), і з EUBAM (місія Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні) по напрямкам адміністрування кордонів, міграції, забезпечення прав людини, - те, що є головними компонентами цієї співпраці. Ну і, звичайно, в питанні яке весь час стояло на порядку денному – спрощення візового режиму. Це питання вирішувалося крок за кроком, і сьогодні ми вже чітко отримали алгоритм: спочатку затверджуватиметься План дій, при виконанні якого буде підписана угода про безвізовий режим між Україною та ЄС.

Відео дня

УНІАН: Стосовно Плану дій останнім часом було дуже багато заяв щодо того, яким саме чином він готуватиметься. В тому числі, спочатку українська сторона розраховувала на те, що принципову згоду на надання Україні цього документу буде надано на засіданні Ради міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, однак цього не сталося. Чи зрозуміло на сьогодні, як процес підготовки відбуватиметься далі з технічної точки зору?

О.Л.: З технічної точки зору у нас є повна ясність за кроками, хто і що буде робити, в які строки. Сьогодні вже комісар ЄС з питань внутрішніх справ Сесілія Мальмстрьом виявила готовність докласти зусиль, щоб цей процес відбувався ефективно і швидко. Вона очолила роботу з формування запитальника для України, при отриманні відповідей на який, можна буде приготувати План дій. Ми зі свого боку висловили готовність в стислі терміни і в повному обсязі надати відповіді. Хочу сказати, що я особисто вдячний, що обраний саме такий шлях, а не пряма робота над Планом дій з постійними обмінами різними варіантами, дискусіями щодо тих чи інших кроків, термінів їх реалізації... це потребує завжди дуже багато часу. А обрана зараз технологія дасть можливість набагато швидше отримати фінальний результат. Коли ж цей документ - План дій - буде готовий, підписаний його реалізація  залежатиме в першу чергу від України, і від нас буде залежати швидкість просування до фіналу, яким буде набуття чинності угоди про безвізовий режим між Україною та ЄС.

УНІАН: Чи є на сьогодні якесь розуміння щодо часових рамок – підготовки запитальника, розробки Плану дій?

О.Л.: Це питання, в першу чергу, до Єврокомісії. Сьогодні було тільки висловлено, що вони зі свого боку зроблять так, щоб до саміту Україна-ЄС був готовий абсолютно чіткий і погоджений План дій. Тому якщо говорити, що саміт має відбутися десь в жовтні, то очевидно що влітку, не пізніше початку вересня – це самий крайній строк -  має бути вже погоджений План дій, а запитальник очевидно буде готовий дуже швидко, в червні, щоб в липні можна було дати відповіді і в серпні розпочати погодження. Думаю, що це буде динамічна робота.

УНІАН: В цілому, основні вимоги ЄС до країн, з якими запроваджується безвізовий режим, відомі. Чи може Україна вже зараз робити певні законодавчі кроки на цьому шляху, і чи є ця робота в планах міністерства?

О.Л.: Є, звичайно, вона ведеться. Ми після візиту пана Фюлє (комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє відвідав Україну наприкінці квітня – УНІАН) зробили інвентаризацію тих проектів законів, які ми повинні обов’язково ухвалити для отримання рішення по безвізовому режиму. Кілька таких законопроектів скеровані до парламенту, один вже навіть ухвалений – про захист персональних даних. Цього місяця до парламенту буде скеровано кілька конвенцій, які стосуються прав людини, національного органу щодо запобігання тортурам, міграційних процесів.

Зрештою, у нас є повне розуміння, що нам необхідно зробити з точки зору законодавчих актів, можливо, цей перелік буде розширений після роботи Єврокомісії над запитальником, але я впевнений, що маючи розуміння і по суті, я би сказав близькість політичних позицій щодо необхідності європейської інтеграції і бажання безвізового режиму і в коаліції, і в опозиції, ми повинні мати швидкий і плідний процес в парламенті. А що стосується виконавчої влади, то тут буде забезпечена швидка робота і контроль, і я не бачу сьогодні перешкод для того, щоб ми мали фінальний результат.

УНІАН: Очевидно, що питання віз чутливе і довго очікуване в Україні, але, звичайно, воно не єдине в нашій співпраці з Євросоюзом. Одним з найболючіших питань є питання корупції. Ще на початку квітня ви заявили про намір розробити нові законопроекти щодо подолання корупції. Що зроблено в цьому напрямку на сьогодні?

О.Л.: Тут мова має йти про дві групи цих законів. Одні, які, скажімо так, мають прямий контакт з особами для попередження корупційних дій, - це чотири закони, які вже були ухвалені в Україні, доопрацьовувалися в Міністерстві юстиції, розглядалися на першому засіданні Комітету по боротьбі з корупцією при Президентові України. Зараз здійснено їх переклад, і вони направлені в GRECO (Група країн проти корупції при Раді Європи – УНІАН) з тим, щоб отримати їх фінальні висновки. На міністерському засіданні з ЄС я розповів, які зміни ми робили і отримав повне розуміння з боку представників і іспанського головування в ЄС, і Єврокомісії, що свідчить про те, що були певні недоопрацювання в Україні, .

Інші закони – це ті, які мають зменшувати можливості регулятивного характеру для влади України, державного чи місцевого самоврядування, спрощувати дозвільні процедури. У тут також процес іде повним ходом. Вже маємо ухвалених три закони по дерегуляції, маємо сьогодні схвалення Урядом Податкового кодексу, де зменшується кількість податків і спрощується їх адміністрування. Ми маємо в першому читанні закон про судоустрій і статуссуддів, а також зміни до шести законів, де суттєво міняються процедури, які носять апріорі корупційний характер, тому я можу твердо говорити, що в Україні в законодавчому плані іде планомірна і достатньо успішна робота в антикорупційному напрямку.

УНІАН: На продовження цієї теми хотів би запитати про справу проти екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Наскільки стало відомо, прем’єр-міністр доручв Міністерству юстиції вивчити можливість приєднання до цієї справи в США з тим, щоб повернути в Україну частину коштів, вивезених з України колишнім прем’єром. Наскільки реально зараз долучитися до цього процесу, адже справа триває вже досить довгий час?

О.Л.: Міністерство юстиції займається вже багато років цим питанням. Ми працюємо з нашими юридичними радниками країни перебування, і я думаю, що це питання, враховуючи особливості законодавства Сполучених Штатів, є досить непросте для вирішення. Звичайно, що Міністерство юстиції буде продовжувати ці кроки і докладати зусиль для того, щоб частина того, що було вивезено з України повернулося тим платникам податків чиї кошти були забрані і вивезені за кордон.

УНІАН: А наскільки відповідає дійсності інформація про пошуки Міністерством юриста, який би представляв Україну в цій справ?

О.Л.: Я думаю, що ви забігаєте наперед з цими питаннями, і не готовий сьогодні давати вам відповіді на питання про радників, їх прізвища, і коли, і хто буде працювати.

УНІАН: Нещодавно Президент України вніс до парламенту проект закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики. Цей документ вже навіть схвалений депутатами у першому читанні. Разом з тим, навіть згідно з висновками Головного науково-експертного управління парламенту, в цьому документі є дуже багато недопрацювань і “слабких місць”. Вашому міністерству було доручено забезпечити супровід цього закону у Верховній Раді, тож чи бачите ви можливості для його доопрацювання?

О.Л.: Якби не бачили можливостей доопрацювання, то, очевидно, підходили би до того, що необхідно було б ухвалювати одразу в цілому. Оскільки є парламентська процедура, він взятий за основу і при ухваленні в другому читанні будуть враховані ті пропозиції, які ідуть від народних депутатів чи Кабінету міністрів. Ми будемо брати активну участь в роботі над пропозиціями в комітеті при підготовці до другого читання, так що те доручення, яке ми маємо в міністерстві юстиції, ми виконаємо.

УНІАН: Одним з головних застережень до цього законопроекту було те, що в ньому містяться положення про його більшу пріоритетність над іншими законами, які стосуватимуться внутрішньої та зовнішньої політики...

О.Л.: Є площина де-юре, і є площина де-факто дії. Існують закони, які увалюються в точній відповідності до Конституції, як вимога Конституції. Вимога ухвалити цей закон і визначити основні засади записана в Конституції як одне з перших повноважень Врховної Ради. І те, що суб’єктом законодавчої ініціативи виступив Президент, є свідченням значення цього закону. Я не думаю, що в Україні буде та ситуація, коли будуть ухвалюватися інші закони, які будуть мати норми, що суперечитимуть цьому закону. Це аномально. І в інших країнах світу такого теж ніколи не дозволяють.

УНІАН: Тобто фактично, певною мірою, можна говорити про те, що цей закон буде прирівняний до Конституції?

О.Л.: Тут треба вживати точні формулювання. Не можна говорити про прирівняння. Є лише два закони, про які прямо написано в Конституції, що вони ухвалюються конституційною більшістю так, як Конституція. Це, зокрема, закон про герб, і в Конституції записано, що складовими частинами державного герба є... перелік... і що цей закон ухвалюється Верховною Радою більшістю у дві третини голосів. Зрозуміло, що ніякий інший закон не може стояти поруч з цим. Так само і закон про гімн. Інших Конституція не містить.

УНІАН: Зрештою, хотілось би запитати і про нову політику уряду в сфері створення сприятливого інвестиційного клімату. Ваше міністерство, як відомо, займається підготовкою мирової угоди з компанією Vanco, яка спочатку отримала право на експлуатацію Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу, а потім його позбавлена. Чиє якась нова інформація в цьому питанні?

О.Л.: В цьому плані йдуться переговори, і коли буде результат про нього буде повідомлено широкій громадськості завдяки вашим зусиллям. Я можу лише сказати, що запропоновані підходи для вирішення цього питання. Сьогодні результатів ні проміжних, ні фінальних в цьому напрямку немає.

Розмовляв Сергій Воропаєв.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся