Микола Оніщук: “Скасування Європою віз – не короткострокова перспектива”
Микола Оніщук: “Скасування Європою віз – не короткострокова перспектива”

Микола Оніщук: “Скасування Європою віз – не короткострокова перспектива”

15:28, 05.06.2009
14 хв.

У нас склалося враження, що ця тема – надзвичайно чутлива для ЄС. Відчувалася надзвичайна обачність навіть у формулюваннях... Але є чіткий політичний месидж за результатами самміту Україна-ЄС.

Третього червня в Люксембургу відбулося Сьоме засідання Трійки ЄС-України в сфері юстиції, свободи та безпеки. Основні питання – візи, міграційна політика, співпраця в області юстиції. Одним з результатів засідання Трійки стало рішення про перехід до нового, так званого “операційного” етапу в діалозі про запровадження безвізового режиму, на якому європейські експерти почнуть здійснювати місії до України для оцінки ходу підготовчої роботи в цьому напрямку. Одразу після завершення засідання голова української делегації, міністр юстиції Микола Оніщук погодився відповісти на запитання УНІАН.

УНІАН: Миколо Васильовичу, розпочати хотілося б з теми, яка, мабуть, є найбільш чутливою серед тем засідання, я маю на увазі візове питання. Відомо, що Україна пропонувала до проекту висновків за підсумками засідання Трійки внести фразу про інтенсифікацію роботи ЄС зі скасування візового збору. Однак, в результаті, була записана лише фраза про необхідність нових домовленостей з метою спрощення видачі віз. В чому причина такого несприйняття української пропозиції?

М.О.: Європейська комісія з огляду на ряд чинників, в тому числі, беручи до уваги явища фінансово-економічної кризи, на цьому етапі пропонує Україні рухатися у напрямку розширення категорії громадян, які звільняються від плати за видачу візи. До речі, за інформацією європейських чиновників, третина віз, що були видані країнами-членами ЄС, були видані безоплатно. І вони вважають, що з точки психологічного компоненту для держав-учасниць, і з точки зору кінцевого результату, я маю на увазі громадян України, які звертаються за візами, розширити перелік категорій громадян, що мають пільги, є на цьому етапі більш прийнятним для країн ЄС. Це перша теза.

Відео дня

Друга теза стосується вжиття Євросоюзом кроків, які мають на меті забезпечити дотримання строків, передбачених в угоді щодо спрощення видачі віз, які обмежені 10 днями. Виконання цього пункту має певні складнощі, пов’язані з тим, що багато посольств не мають достатньої кількості чиновників в консульських відділах для того, щоб забезпечити розгляд заяв в цей строк. Але це не означає, що ця обставина має бути перешкодою для виконання положень угоди. І йшлося про те, що в такому випадку мають бути спрощені компоненти видачі віз, які дадуть можливість обслуговувати більшу кількість громадян меншою чисельністю чиновників.

УНІАН: І які ці компоненти?

М.О.:  Для прикладу – вимагати подання меншої кількості документів. Порядок вимагає значного обсягу документів, ці документи передбачають їх вивчення, як наслідок, процес стає більш бюрократичним, потребує більшої кількості чиновників і призводить до затягування строків. Йшлося також і про те, що має бути переглянута практика залучення посередницьких фірм, які надають відповідні послуги консульствам. Українська делегація навела приклади, коли лише одні послуги з перекладу документів на вимогу консульських установ на мову країни коштують в декілька разів дорожче, ніж сама плата за візу. Тобто існують такі непрямі плати, які суттєво ускладнюють доступ до отримання візи.

Після обговорення у нас склалося враження, що нас почули. Ми отримали запевнення, що найближчим часом, в тому числі під час узагальнення практики застосування таких угод, серед інших і з Україною, будуть зроблені конкретні висновки і заходи, які матимуть на меті усунення перешкод, що виникли об’єктивно, але які не спростили візовий режим. Йшлося також про можливість схвалення візового кодексу в ЄС, якій би уніфікував візові процедури Євросоюзу, запровадивши обов’язкові до виконання усіма державами-членами вимоги. На сьогодні значний обсяг повноважень у вирішенні візових питань перебуває у компетенції країн-членів, незважаючи на те, що угода підписана між Єврокомісією та Україною. Такий стан справ, як засвідчила практика, до певної міри девальвує статус Єврокомісії, як суб’єкта угоди, оскільки в процесі реалізації, тобто, застосування угоди, країни-члени вводять якісь додаткові компоненти.

УНІАН: Які ви бачите шляхи позбавлення цієї подвійності?

М.О.: З одного боку, як я вже сказав, має бути проведена робота Єврокомісією, але з іншого боку, це не знімає з порядку денного активної політики нашого зовнішньополітичного відомства щодо роботи з країнами-членами ЄС, до яких найбільш часто запитуються візи, з метою вжиття ними заходів щодо спрощення процедури чи усунення штучних перепон в отриманні віз.

Ми в ході засідання також вказали на асиметричність проблеми. В 2005 році Україна надала безвізовий режим для громадян країн ЄС, як наслідок, скасувала плату: немає віз – немає плати. І цей режим асиметричності без зустрічних кроків країн – членів ЄС не може залишатись без змін. Оскільки громадяни, говорячи про демократію, верховенство права в рамках ЄС, вимагають на практиці застосувати механізми, які дають можливість реалізувати ці цінності, зокрема, щодо свободи пересування.

УНІАН: Не можна не згадати про те, що сьогодні було вирішено перейти на новий, “операційний” етап в переговорах про запровадження безвізового режиму. Чи стало зараз більш зрозумілим, коли Україна зможе отримати принаймні такий самий план дій в цьому напрямку, як його мають країни Балкан?

М.О.: У нас склалося враження, що ця тема – надзвичайно чутлива для ЄС. Відчувалася надзвичайна обачність навіть у формулюваннях. Очевидно, існує певний запит країн Євросоюзу щодо стриманості в цих питаннях, і це, значною мірою, відтворюється в поведінці представників ЄС. Разом з тим, процес започаткований, є чіткий політичний месидж за результатами самміту Україна-ЄС, що відбувся у вересні минулого року. Цей месидж трансформований в початок певних договірних процедур щодо визначення умов, формату і порядку обговорення тем безвізовості. І сьогодні сторони, дійсно, констатували, що ми можемо перейти до наступного етапу – операційного. Бажано, щоб це була короткострокова перспектива. Під час засідання представники головуючої в ЄС Чехії навели свій приклад переговорів з США про запровадження безвізового режиму, які тривають з 1999 року, але і на сьогодні все ще є ряд обмежень та застережень. Тому, рух почався, і важливо зберегти його динаміку.

УНІАН: Ще однією темою засідання Трійки, традиційно, було питання управління міграцією. Не так давно Рахункова палата ЄС оприлюднила звіт про те, що кошти ЄС, направлені на допомогу в цій області Україні в 2000-2005 роках часом використовувалися неефективно. Чи змінилася ситуація зараз і наскільки ми здатні освоювати фінансові ресурси ЄС в цій сфері?

М.О.: Є два напрямки використання коштів, які зазвичай спрямовуються на такі цілі. Один напрямок – консультаційний, якій включає в себе конференції, підготовку нормативної бази, надання експертної оцінки. І, зазвичай, ці програми достатньо повно реалізуються. Інша складова, коли ми говоримо про міграцію, притулок, реадмісію, полягає в будівництві закладів тимчасового утримання біженців та нелегальних мігрантів. Ці кошти з моєї точки зору мають бути ефективно освоєні в державі. МВС, наприклад, найближчим часом отримав ряд урядових рішень про передачу військових містечок, на території яких могли б бути облаштовані відповідні установи для утримання мігрантів. Складно говорити наскільки ефективно використовуються кошти, але Україна готова прийняти таку допомогу, тим більше, що є практична потреба в цих коштах для створення належних умов для тих, хто шукає притулку та нелегальних мігрантів.

УНІАН: В Європі прогнозують, що кількість нелегальних мігрантів в Україні суттєво зросте, особливо після набуття чинності угоди про реадмісію з 2010 року. Наскільки нам потрібно збільшити можливості центрів тимчасового утримання нелегальних мігрантів?

М.О.: Краще знають цю проблему в МВС, можливо, вони мають певні прорахунки стосовно того, яку міграційну статистику варто очікувати. Але, очевидно, що кількість мігрантів суттєво збільшується. За останній рік – в півтора рази. Основними постачальниками мігрантів є країни Південної і Центральної Азії, в тому числі, Індія, Китай, Пакистан, Ірак, Іран. І цей процес має сталу тенденцію до зростання.

УНІАН: Зрештою, і до теми вашої прямої відповідальності, тобто до юстиції. Відомо, що Україна вже досить тривалий час веде переговори про підписання угод з Євроюстом. На якому етапі ми зараз перебуваємо і коли, власне варто очікувати підписання угоди?

М.О.: Ситуація зрушилася з мертвої точки. Україна, зокрема, Генеральна прокуратура, вже має свого представника в Євроюсті. Це відбулося нещодавно. Хочу нагадати, що одним із завдань Євроюсту є надання допомоги в екстрадиції. І, необхідно взяти до уваги, що згідно українського законодавства, схожу юрисдикцію в цій сфері мають два органи. Це - прокуратура, коли йдеться про екстрадицію осіб на етапі досудового слідства, і Мін‘юст, коли стосовно громадян розпочаті судові процедури. Тим не менше, сьогодні взаємини з Євроюстом набули більш предметного і організаційного, і змістовного характеру, угода готується, і переконаний, що протягом року – до наступного засідання Трійки ЄС-Україна, вона буде укладена.

УНІАН: Зараз Україна та ЄС готують до підписання нову угоду про асоціацію. Чи не могли б ви розповісти, яка співпраця в цьому документі передбачається у сфері юстиції?

М.О.: В сфері юстиції, свободи та безпеки угода про асоціацію передбачає необхідність забезпечення Україною насамперед європейських стандартів в сфері правосуддя, кримінальної юстиції, боротьби з корупцією тощо.

УНІАН: Тобто, проведення судової реформи?

М.О.: Так, це має бути забезпечено за рахунок здійснення судової реформи, тобто прийняття цілої низки законів, які мають забезпечити неупереджене, ефективне, справедливе судочинство. Це – завдання номер один. Оскільки будь-які декларовані права і свободи будуть мало чого вартувати, якщо не буде забезпечений судовий захист порушеного права. Тому, в свою чергу, юстиціарні реформи, про які йдеться, включають в себе і реформу кримінальної юстиції, насамперед, досудового слідства, зміну ролі і місця прокуратури в системі досудового слідства, і в цілому. А відтак, і схвалення в новій редакції закону про прокуратуру, і схвалення нової редакції кримінально-процесуального кодексу, низка заходів по боротьбі з корупцією... До речі, найближчим часом парламент має розглянути в другому читанні законопроекти, спрямовані на боротьбу з корупцією. Очікуємо, що вони будуть прийняті.

УНІАН: Але ж це величезний обсяг роботи?

М.О.: Насправді, пройдено значний етап, насамперед - підготовчої нормопроектої роботи. Розроблено проект нового кримінально-процесуального кодексу, проект нової редакції закону про статус суддів і судоустрій підготовлений до другого читання у Верховній Раді, напрацьований проект змін до закону про прокуратуру, схвалені до другого читання профільним комітетом парламенту три закони про боротьбу з корупцією, нова редакція закону про державну службу та кодекс професійної етики осіб, уповноважених на виконання функцій держави... Тобто, великий обсяг роботи інтелектуального, нормопроектного, інституційно-експертного рівня виконаний. Це не могло виникнути само по собі і потребувало значних зусиль і часу. Тепер ми вже впритул підійшли до схвалення законодавчих рішень, які дадуть можливість, маючи ці інструменти, забезпечити їх реалізацію. Тому, наступний етап співпраці з ЄС, за умови ухвалення цих рішень, може набути якісно іншого виміру, і угода про асоціацію за таких умов буде реалістичним документом, якій не лише декларуватиме стандарти, але й забезпечить їх реалізацію.

УНІАН: Миколо Васильовичу, і зрештою, ще одне питання, яке останнім часом набуло досить значного розголосу. Я маю на увазі проект резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи про позбавлення української делегації повноважень через проблему зі списками кандидатур на посаду суддів Європейського суду з прав людини...

М.О.: Нам відомо, що такий проект резолюції зареєстрований в ПАРЄ. Ми вважаємо це неприйнятною реакцією на ситуацію. Україна виконала свої зобов’язання перед Радою Європи, надавши три кандидатури, як цього вимагає Європейська конвенція захисту прав людини, для обрання судді Європейського суду. Асамблея не визнає виняткових підстав для відкликання першого списку та подання другого. Разом з тим, Асамблея не має повноважень за Конвенцією тлумачити саму Конвенцію. Таке правило є лише у Європейського суду з прав людини. І Україна скористалась своїм правом і звернулась через Комітет Міністрів Ради Європи, якій є вищим органом, до Європейського суду, якій має надати тлумачення стосовно того, чи є у держави виключна юрисдикція визначати підстави щодо відкликання списку, внесення змін до нього, подання нового списку.

Ми вважаємо, що підготовка проекту резолюції – спроба здійснити психологічний тиск на Україну. Я вже не кажу про неадекватність запропонованого рішення самій проблемі, особливо беручи до уваги, що в даний час Україна представлена в суді суддею ad hoc, якій професійно здійснює свої повноваження. Таким чином, ми не вважаємо коректним і таким, що відповідає духу Конвенції та Статуту Ради Європи подібне ставлення до країни-учасниці. Переконаний, що ця тема набуде більш серйозного політичного звучання на рівні вищого політичного керівництва країни. Поза всяким сумнівом Рада Європи, якщо піде на цей крок, зробить гіршу послугу для себе, ніж для України, оскільки тим самим це може спровокувати розвиток нормальних цивілізаційних відносин з точки зору інтеграції України до європейського простору, беручи до уваги, що наша країна є його важливою геополітичною складовою.

УНІАН: Коли саме ви звернулися до Комітету міністрів і чи встигне суд розглянути подання до наступної сесії ПАРЄ, яка відбудеться за два тижні?

М.О.: Це відбулося наприкінці минулого тижня. В зв’язку з цим я через МЗС також  направив листа Президенту Асамблеї Луїсу Маріа де ПУЧУ про те, що на час розгляду такого подання Європейським судом, мають бути зупинені будь-які процедури з цим пов’язані.

Розмовляв Сергій Воропаєв.

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся